Сергій ГрабарСергій Грабар

Польща грається з вогнем

Липень 29, 2016

Визнання польським Сеймом Волинської трагедії геноцидом громадян Польщі, безперечно, є обурливим для України. І справа тут головним чином у тому, що неоднозначний історичний факт із багатьма нюансами оцінєються настільки прямими формулюваннями.

Польща ризикує зіпсувати стосунки з Україною, паралельно, ймовірно, укріплюючи їх із Росією. Це цілком вірогідно, зважаючи на історичний контекст і логічність наслідків подібних рішень Сейму. Але Польща теж серйозно ризикує, намагаючись встановити дружбу з країною, яка не звикла бути другом. Натомість вона звикла бути покровителем.

Польщі варто пам’ятати про два факти, якщо вона вже вирішила дружити з Росією. По-перше, фактично сторіччя – з 1815 по 1917 роки – значна частина сучасної Польщі (включно із Варшавою) під назвою Царство Польське входила до складу Російської імперії. І на цьому Росія не планувала зупинятись. У 1914 році імператор Микола ІІ пообіцяв після перемоги у Першій світовій війні об’єднати Царство Польське з іншими польськими землями, які він планував відібрати у Австро-Угорщини та Німеччини. Але не судилося.

Ну а по-друге, як ми бачимо навіть у ХХІ сторіччі, імперія завжди лишається імперією. Така країна ніколи не розцінює якісь землі як свої “колишні”. Далеко за прикладами ходити не потрібно – схід України все ще потерпає від спроб створити там “Новоросію”, а Крим лишається анексованим.

І цілком ймовірно, що скоро російські політики будуть відкрито говорити, що територія сучасної Польщі – “споконвічно російські землі”, а “русскій мір”, витоптавши частину України, покрокує на Захід від України.

Я в жодному разі не бажаю Польщі такого розвитку подій. Але сьогодення показує всю хиткість і ненадійність міжнародної політики. Ситуація змінюється чи не щодня. І у такому становищі дуже важливо думати не лише про те, чим друзі можуть стати у нагоді сьогодні, а й про те, що вони можуть зробити завтра. Та й чи варто дружити із тими, хто прославився на весь світ агресією та ігноруванням світового правопорядку?

Польща Волинська трагедія політика НДПУ