Олена ЧинкаОлена Чинка

Повноцінні люди – це ті, хто має добре серце

Серпень 7, 2015

Неможливо мовчати про те, що болить тобі та багатьом таким як ти, фізично та морально. Очевидним лишається те, що влада робить мало що дійсно дієвого для незахищених верств населення, а можливо і просто краде гроші у тих, кому вони необхідні для реалізації умов повноцінного життя.

Днями Міністерством соціальної політики України було ухвалено зміни до техрегламенту щодо засобів реабілітації людей з інвалідністю. Але те, що передувало цим змінам, не може не викликати обурення і здивування – від тієї халатності, яка укорінилася серед представників законодавчої та виконавчої влади.

Я неодноразово наголошувала на тому, що влада не піклується про людей з інвалідністю належним чином. Тепер у всіх нас є чергова підстава переконатись у цьому, апелюючи до аналізу ситуації щодо постанови „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №753”, якою затверджено Технічний регламент щодо медичних виробів, що був проведений Мінсоцполітики.

Закон „Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, що має супроводжувати згадану вище постанову, було прийнято лише через рік із гаком, а саме – 15 січня поточного року. Технічний регламент, що був розроблений на підставі Директиви Ради ЄC, став справжнім кривим дзеркалом вимог, що чітко визначені у ній.

Через труднощі, що виникли під час банального перекладу Директиви, поза дією Закону у межах України опинились люди з інвалідністю, які потребують протезування та надання колісних крісел. При цьому МОЗ та Держлікслужба лише розводять руками і відмовляються проливати світло на ситуацію.

Як зазначає Мінсоцполітики, станом на липень поточного року не використано 52% коштів із того бюджету, який передбачався на забезпечення покинутій державою напризволяще верстви населення необхідними для них медичними виробами, що виготовляються на замовлення.

Підсумовуючи ці шокуючі реалії, зазначу, що з урахуванням ухвалення зміни до згаданої мною вище постанови, на сьогоднішній день ситуація виглядає так: виготовлення медичних виробів, що фінансуються державою, поновлено, проте до 1 січня 2016 року виробництво позбавлене обов’язку дотримуватись техрегламенту.

Це означає, що «зусиллями» урядовців було зменшено надання допомоги людям з інвалідністю та значно відтерміновано введення в дію техрегламенту, що безпосередньо впливає на якість тих медичних виробів, які мають полегшувати життя багатьом українцям.

Були ці дії зверхньою неуважністю до людей, що потребують захисту та належної турботи від держави, чи спланованою виставою задля розкрадання грошей – залишається лише здогадуватись. Але я в свою чергу продовжую наголошувати на тому, що питаннями навколо державного забезпечення гідного життя українців з інвалідністю мають займатись люди, які знають проблему зсередини.

І моє слово на адресу владних діячів, в чиїх руках зосереджена доля ситуації навколо медичних виробів, що виготовляються на замовлення, звучить так: людина залишається повноцінною і з кінцівками, і без них, але якщо у неї атрофоване серце, вона вмить позбувається цього звання.

Ми чекаємо на реальні зміни і врешті решт на прийняття рішень зі зверненням до власного серця. Можливо тоді переклад директив не здаватиметься таким надскладним завданням.

Олена Чинка блог люди з інвалідністю уряд Мінсоцполітики