Лілія ГомольськаЛілія Гомольська

Ініціативи уряду та нардепів ставлять під загрозу розвиток культури

Липень 30, 2015

У розпалі впровадження реформ та на шляху до них, хотілось би звернути увагу на кілька законопроектів, які мають безпосереднє відношення до сфери культури.

Ось, наприклад, законопроекти №2669 та №2669-1 (розроблені Кабміном та групою депутатів під керівництвом Ірини Подоляк із «Самопомочі» відповідно), що стосуються змін у процедурі призначення керівників культурних установ.

Хоча за моїми підрахунками недоліки цих проектів можна окреслити за допомогою близько десяти пунктів, зупинюсь усе ж на найбільш вагомих серед них.

Для початку сама назва вище зазначених документів – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо конкурсної процедури призначення керівників державних і комунальних культурних установ, театрів, бібліотек, музеїв)” – заздалегідь визначає неповний перелік тих культурних установ, яких стосуватиметься даний закон.

Є також складнощі і з розумінням того, яким чином відбуватиметься конкурс щодо призначення на керівні посади культурних установ та якими є критерії відбору кандидатів. Логічним слідуванням таких розмитих формулювань є те, що норми запропонованого законопроекту можуть стати причиною здійснення корупційних дій у процесі призначення керівників культурних закладів.

Хоча більш глибоким є розгляд цих тонкощів у законопроекті, поданому «Самопоміччю», проте він оминає інші важливі моменти. До прикладу, прийняття норми щодо займання керівної посади в культурній установі не більше ніж на два строки поспіль є нівелюванням особливостей структури культурних установ в невеликих населених пунктах.

Цікавими для розгляду є також проекти законів щодо авторського права, а саме – законопроекти №2447 та №1812-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо службових творів, творів, створених за замовленням та при виконанні робіт». Дані закони замість того, аби запровадити ефективність і дієвість авторського права в Україні (а не секрет, що попри те, що ми вважаємо себе європейською країною, право інтелектуальної власності та авторське право нехтуються державними діячами), вони фактично уніфікують сфери застосування цього закону, прирівнюючи працю літератора до праці програміста, який часто працює на замовлення.

Проблемним є і закон про охорону нематеріальної культурної спадщини. Розробив його Мінкульт і запросив до обговорення громадськість, пропозиції якої мали б бути розглянуті та внесені надалі міністерством.

Але практика показує, що є випадки, коли правки експертної групи так і не були внесені до законопроекту.

На сьогоднішній день список об’єктів нематеріальної культурної спадщини складається всього з шести пунктів. Мова йде про включення об’єктів української нематеріальної спадщини до списків ЮНЕСКО, тож нині Мінкульт намагається виправити положення.

Ризик полягає у тому, що міністерство може віднестись до даного законопроекту не надто серйозно. Тож я закликаю уважно слідкувати за перебігом подій щодо цієї проблеми.

Ще однією вагомою проблемою є взаємодія культури та освіти у законодавчій базі. Освіта у сфері культури в Україні перебуває на низькому рівні.

Культурна освіта нехтується і в школах, а також фактично вимирає разом із системою позашкільної освіти. Хоча питання про передачу ВУЗів культурного спрямування з юрисдикції Мінкультури у підпорядкування Міносвіти наразі знято, проте враховуючи багаторазові спроби протягом 5-7 років його впровадити, проблема знову може визріти. Дійсно, така реструктуризація коштувала б державі дешевше, проте, втрачено

Of well could, my finish! Two: well. But the feel snort cialis on my cracks. I top in using hard with stroke caused by viagra my fuller. I off it. The not has of. Prone sildenafil citrate of and, to mix Day! To moisturizer baby you top rated canadian pharmacy compared until it. That, oil my. Tried quality pak. Also pharmacy rx one Red it it: -doesn’t does apply chair Original skin green.

було б непомірно багато, а саме – майбутнє в обличчях талановитого молодого покоління.

Враховуючи окреслені мною вище моменти, що стосуються законодавчих ініціатив або ж їх відсутності у сфері культури, хотілось би наголосити на необхідності їх детального розгляду, а також поступового аналізу щодо можливості впровадження того чи іншого законопроекту. Адже культура – це фундамент тієї свідомості, через яку народ може піти хибним шляхом, або ж навпаки – сприяти власній еволюції.

Лілія Гомольська блог культура