Лілія ГомольськаЛілія Гомольська

Ре-форми: звична форма та потужна нота «ре» для неї

Липень 24, 2015

Ми можемо відзначати повільний темп впровадження реформ владою країни, ми можемо говорити про недосконалість цих реформ, однак чому ми мовчимо про те, чи готова свідомість українців до них? Адже мова не про вислів “Ми прагнемо змін”, що за останні роки став девізом для більшості громадян. Проблематика реформування усіх сфер лягає в глибини культурного аспекту.

Орієнтація тих реформ, які запроваджують та планують запроваджувати владні органи, безумовно, є європейською. Але потрібно зважати на те, що хоча ми говоримо про українців як про членів європейської родини, проте менталітет народів, що об’єднані під егідою ЄС та українського народу, значно різняться. І тут важливо поставити акцент на тому, що цим я не намагаюсь відвести українця від поняття-ознаки “європеєць”. Інформаційний простір диктує нам, якими чеснотами та діяннями має бути наділений цей такий раніше невідомий, далекий, загадковий для нас “європеєць”.

Проте, ми все ж пострадянський народ, принаймні зараз – тоді, коли більшість дорослого населення пам’ятає ці “яскраві” картини життя родом з РСРС. Деякі абсолютно буденні речі в житті європейця досі сприймаються багатьма як дещо дике. Дійсно важко перейти на інший етап у формуванні власної культури, коли роками пропаганда продовжувала нав’язувати те, що інколи називають “шароварщиною”, як справжнє обличчя українського етносу. Звісно, у такому вигляді культурна спадщина України не могла відродитись, навіть за умов незалежності у тому її латентному стані, у якому вона існувала до революції.

Реформи – це довгий шлях не так через те, що політики гальмують із їх реалізацією, а й через те, що для українців має бути спонука для того, аби змінюватись на ментальному рівні. Хоча, таким чином ми входимо до замкненого кола: чим швидше реформи будуть впроваджуватись, то більшою буде жага до внутрішніх змін всередині кожного з нас.

Реформи тягнуть за собою зміну форми, і якщо владні діячі намагаються збагнути, яка вона, ця форма, то ми із вами маємо віднайти в собі ту потужну ноту «ре», що запустить механізм змін.

Лілія Гомольська культура блог