Сергій ГрабарСергій Грабар

Я був тринадцятим…

Жовтень 5, 2014

Я подивився на список партій. Їх було – 29. Десь тут і ми, десь тут відбулися. Ось, врешті-решт. Між межовоправою з № 12 – «Свободою» та межоволівою з № 14 – КПУ. Ми були – тринадцятими. Я був тринадцятим…

Я був тринадцятим…

Я був тринадцятим. Першим із сімдесяти і останнім із багатьох Його учнів.

Я був тринадцятим… А вони вирішили, що їх – дванадцять. Хоча, Він теж був тринадцятим, і… першим.

Я першим не був. Я був – тринадцятим.

Того дня я прийшов послухати. Розібратися із сумнівами, що останнім часом точили ізсередини.

Він говорив просто.

Сонце було жагучим. Та спека не відчувалася.

Він говорив про людей, які потребують допомоги. Про хліб, якого вистачить на всіх – лише правильно розподілити. Про багатство, що закладене в кожному, головне – зуміти віднайти його.

А ще Він говорив про тебе, моє кохання. Вічне, як вічність землі. Він говорив про почуття, що приходять одного разу і залишаються назавжди. Він говорив про тебе – і все промінилося Його розповіддю: сонце, небо, море, зорі, легкий вітерець.

Я був тринадцятим. І коли Він підійшов, поклавши руку на чоло моє, я відчув вічність. В житті заради Нього, заради тебе, заради нашого почуття.

«Слово Моє буде в тобі!» – промовив Він.

Я був тринадцятим. Я міг бути сорок п’ятим, сімдесятим, будь-яким.

Але я був тринадцятим!..

Національна Демократична партія України Сергій Грабар Я був тринадцятим